Ицхак Скородинский
Мой Профиль
Моя Игротека
Моя Фотоландия
Имя:Ицхак Скородинский
Пол:мужской
Дата рождения: 22-июл-1944 
Место жительства: Харьков виртуальный
   
<< апр >>     << 2019 >>
ВсПнВтСрЧтПтСб
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930    
Все записи

Ежедневник Мир билингве
Ицхак Скородинский

Ні тебе, ні Парижу

Від того, від того, від того,
що душа, як той чобіт зносилася,
човгає, човгає, човгає…

І як загнаний звір, прикидається чварою в житі.

…А з дзеркала тупо вдивляється в мене дідок – біс словесний.

…А серце.

Не римується з долею…

Що ж!

Я приймаю все це, щоб той біль дотерпіти до смерті.

І диво!

Е для мене за що учепитися…

Гуску вловивши у лузі зеленому під Запорізькою Січчю, видираю з хвоста пару пір'їн,
пару пір'їн, що кращі,
і,
з картріджів
викинутих,
приготую чорнило...

А потім,
вночі,
над листом біло пінним свої воркування та сни
починаю...

Розкреслювати...

У саду...

Ось, доріжка, пирієм слизьким заросла,
до кручі,
тінь твоя під горішиною,
світом освітлена...

З неба –
виразно –
голос:
– Усе, мій коханий, прости!
Ні тебе,
ні Парижа я вже на побачу,
я вже на побачу-у-у.
...Ніколи

Ні!!!

Лечу за тобою,
Ой, ти, божечко ж боже, це ребра...
це ребра мої...

…Оговтавшись,
приклавши холодного до голови
просвітленої...

Знов...

Шепочу за луною твоєю услід:
– Ні тебе,
… ні Парижу,


Ніколи, ніколи, ніколи…




Профиль Цитата 

Комментарии:



Ежедневник Мир билингве№ 51
Ицхак Скородинский

Стара

Хмарою пір'я лелеки
до лави моєї
стара наближалася...

Що це –
берет,
макінтош,
ридикюль...
Рогові окуляри?!
Ось, підійшла і, от, якось отак,
нахилившись до мене,
...суворо:
- Не зайнято? –
сіла, зігнувшись,
знесилена...

Потім,
здригаючись,
тикала, тикала пальцями в небо...

Раптом, захекавшись,
трохи не впала

...і,
до плеча прискіпившися,
забурмотіла...

Щось там вона бурмотіла...
Про що?
Ні про що?!

І про все...

І

...час від часу,
волала,
що
вже...

- Зажилася!!!

Потім, ущухнула...

Ось,
схаменулася,
стиснувшись в грудку хрустку...

Драну панчоху прикрила
долонею...

Після...
 
Ледь чутно.

- Підіть вже..

Підіть...
Перепрошую...

Геть!
Профиль Цитата 

Ежедневник Мир билингве№ 52
Ицхак Скородинский

А тепер, ось, клюй, не клюй, кiнець один

Нажива, на яку і повинно було ловити мене життя до самої моєї смерті…
Зірвана.
І тепер, перед моїм носом, день і ніч бовтається голий гачок, хочеш – клюй, не хочеш…
Та, як хочеш…
І рука долі, що тримає цю прокляту вудку.
Закам'яніла…
Скільки разів, вона висмикувала мене із звичної моєї стихії!
Скільки разів я, в останню мить, зривався з гачка і, засліплений невідомим світом, шльопався в немислиме з криком - держіть.

А тепер, ось, клюй, не клюй, кінець один, не бачити мені до самого кінця, та, хоч і на мить, ні зеленої травички, ні ясного сонечка.
Муть, ямка для щасливого доживання, та пам'ять про декілька щасливих хвильок, коли я ковтав пекельне повітря слов'янської поезії ротом, що кривавився.
Профиль Цитата 

Ежедневник Мир билингве№ 53
Ицхак Скородинский

Поетка ніжна… Ще й руситка… Й вередуха

Над останньою,над паперовою книгою віршів своїх...
Погляд ковзає, ковзає, і…
І тремтячи чортячим в очах...
Занурилась, як в дзеркало озера
…в нез'ясовне,
прокидається там солов’їним,
зегзіцею...
І не може, а може, не хоче вона повертатись назад,
в світ пічної нудоти, де сором навіки відлинув...
Так і жити б і жити…
У своїх, у слов'янських, у віршах...   

й…

Та!
   
Квітку зоряну з неба зірвавши,
між сторінок заклала її.
І закрила всі двері...
Й застигла, неначе навік...

Але!

Як у давню свою давнину,
вона знову почула цей ЗВУК!
Хоч і чутний нам, ледве...
І як в порожнину,
її губи, як ті пелюстки шепотіли, вишіптували
...СЛОВА,
непотрібні нікому вже...
   
А потім…
І вони…

Розтанули…

* * *
   
Куди ж ти рвешся, щоб зірватися з обриву,
поетка...   
Вербою гнучкою,
у
…несамовітті,
коріння видираючи з землі
і лози розпушивши…
Та ще й змією вигнувши лелечу вию,
ти з бурею вовчицям, лютим виєш, виєш...

А от, коли доб'єшся й ти свого...
Утопленицею нагогОшеною усесвишнім,
ще дихаючи
і
перекидаючись на хвилях…

Всього лише,
за течією ти
пливеш в завіз навколишній, торішній
де так обломиться,
що з зідраною шкірою
ти гнитимеш серед корчиць
з сосновою
із твар'ю…

Та ще й, з невірою
вселенською…

На нью!
Профиль Цитата 

Ежедневник Мир билингве№ 54
Ицхак Скородинский

Головешка моя ти, голівонька,
плюнь і, пирхнув лелітками в ніч,
ти шипітимеш злістю розлючена,
смаклерЕна буттям ввіч на ввіч.

Балабайка, довбешка, балабушка,
кривоока і ликом чумна
вверлібровано переговорена,
чорним наклепом злив-зловлена.

ГоловІнька моя ти, голівонька,
пересічена на раз-два-три,
заливайся тут львівським шпачиськом, і…

І вари, віршова…

То ж…

Вари!
Профиль Цитата 

Ежедневник Мир билингве№ 55
Ицхак Скородинский

Цвіркотіння

Цикади, цикади, цикади.
Скребуть, та й, по черепу в різь.
По бризках акацій і хлюпанню хвиль,
і довгому, довгому золоті-сЕребру –
струїстому місячку в дріж проміж стін....

Хоч виколи очі,
зірвись у безсоння,
хоч бігай,
стрибай,
хоч реви...

Чи ... замри.

Цикади, цикади
всередині ребер,
цикади по серцю,
цвіркочуть,
цвіркочуть,
ЦВІРКОЧУТЬ,
вповзаючи в мозок...

Ї-ї-ї, ураз!!!

Як здуло отих попелиць у безгомінь.

В кровавість зорі
та
гранатову повінь...

Лікуюсь
предранням...
з єдиним благанням...

Пірнути, пірнути,
ПОРИНУТИ В СОН.
Профиль Цитата 

Ежедневник Мир билингве№ 56
Ицхак Скородинский

Кожному по Тітаніку


Наткнувсь нещодавно на відео акваторії стійбища яхт для самих, самих. На самому з блакитних узбереж нашої планети.
Яхти Абрамовича там, чомусь, не було, але... Вражаюче!!!
Вони і справді стають все довшими і товщими.
У зв'язку з цим, у мене виклювалася така собі пропозиція.
А давайте скинемося з наших останніх, передкризових, хто копійку, хто грушик, хто цент, а деякі, так і швейцарський франк і купимо кожному мільярдерові по Титаніку.


Ця мініатюра була роздрукована в Мережі деяку кількість часу тому...
І ось, відбулося!
Другий Титанік вже у прожекті.
І що вельми примітно, один з австралійських буржуїнів, будуватиме його на свої, кровні.
Отже, і скидатися не доведеться.
Залишилося відбуксирувати по його курсу відповідний айсберг, і...
Бумц!
Або, для сміху, запропонувати молодику, що заївся, розігнатися на повний вперед і врізатися у тороси Антарктиди.
Профиль Цитата 

Ежедневник Мир билингве№ 57
Ицхак Скородинский

Серед Мертвого

Обшир сонячним колом — увись,
струмував
Тремтячи...
Ти притискалася до мене, і...
Губи твої ковтали повітря і сльози...
У очах ліловело, піщана іржа,
по шкірі моїй струмувала,
перевтілюючи
поезію в прозу.

Жалійка стежини зміїлася,
зміїлася поміж скель,
бовваніючись...

В прорву
...й ще нижче.

Здавалося,
в пеклі ми...

Здавалося,
біси за скрутом...

Ти...
Все міцніше і міцніше притискалась до мене.
Страхаючись,
та...

Раптом,
постріл
луною —
о-о-ось це-е-е!

Ось, міжгір'я хижий оскал...
І кущ в ній, що смокче вологу нічну із скель...
І метеликів куля пурпурна
обліпила останнє тутешнє життя і
...живиться нею.

Тиша...

Сплетених прибульців тільця,
та дихання іх,
і в чудь іудейську...
Ледве чутний вітер ворушіння крилець...

Невмируща в свідомості блищик-краса!

Поза
часом.   

І висохли сльози!
Ну,
осьдечки,
висохли, висохли, висохли сльози твої...

І можна тихенько у світ засмальцьованих мавп
...повертатися.

..........................
Русский вариант
..........................
Среди Мёртвого


Пространство струилось солнечным цветом - ввысь...
Дрожа... Ты жалась ко мне, а...
Губы твои глотали воздух и слёзы...
В глазах лиловело, песчаная ржа, по коже моей струилась,
превоплощая поэзию в прозу.
Жалейка тропинки змеилась, змеилась меж скал,
брезжа...
Всё ниже и ниже...
Казалось, что в ад и уж точно...
В обесчеловечное...
И чудились черти, за поворотом...
Всё крепче и крепче ты жалась ко мне, дрожа...

И вдруг, словно выстрел - пришли!
Вот, расщелины хищный оскал...
И куст в ней, сосущий
влагу ночную из скал...
И бабочек пУрпурный шар, облепивший последнюю здешнюю жизнь и ею питаемый...

Тишина...
Сплетённых пришельцев тела, их дыханье,
и в чудь иудейскую...
Чуть-чуть
слышимый ветр шевеления крылышек...
Невообразима в сознании та красота!
Вне времени.

......................................
И высохли слёзы!
Ну,вот, наконец-то, и высохли, высохли, высохли слёзы твои...

И можно
тихонечко
в мир обезьян
возвращаться...





Профиль Цитата 

Ежедневник Мир билингве№ 58
Ицхак Скородинский

На Сіверському

Вода плескалася
і,
розтікаючись у небо,
скипаючи...
Струмуючи до хмар,
текла,
текла...

Втекла...

А вільний простір
вміщав лиш човен,
вудку,
поплавець
під дахом із заплутаного
вщент
коріння
…рожевуватого туману
в молоці.

Все притупилося,
здавалося,
що мій маленький світ
несе натхненням вітру
прямо в хмари...

...Раптом,
волосінь
у струнку натягалася...

Я підсік.

...Злетіло над водою,
завиваючись,
най величезне,
як мені здавалось,
риб ‘
...яче
черево...

...У воду шльопнувшись, -
ВОНО -
свідомість

...прицвяховувало
до далеких очеретів
та
переривистого свисту електрички.

...До глибини
зірок,
невидимих поки що
...і на небі.

Профиль Цитата 

Ежедневник Мир билингве№ 59
Ицхак Скородинский

У зашморг абракадабри

Озвіріння АВСіння
у зашморг абракадабри…

Лізуть в очі тій чар ночі
з гавкотінням журналюгским
із скривавлених дзеркал…

Шкуродери-ненажери,
та мандрьохи-потіпахи,
вовкалістки-бубабістки,
вперевсіст-евангелисти,
вперехльост-комунн-нік-ністи…

Боже правий!
Боже лівий!

В перехресті окуляра,
снайперської…

День і ніч дивлюсь в ті чвари.
Я,
роззявлений шлапак.
Профиль Цитата 

Ежедневник Мир билингве№ 60
Ицхак Скородинский

Лихолітня

Язичнице,
напасті Ваші –
найтонша слов'янська
сув'язь,
в якій ще й сплітається щастя
з надією
повелівати
хвищами прислів'їв найлегших
над римами строф кам'яних...

В'язь рим –
шурх кайданів дзвінких...
В які Ви заковані...
В стрим!

То що ж Ви
метаєтесь,
чварою,
гризлі
примарою?!

Скваром
крові
Вас,
скваром..


Жер серця
з-з-з дзюбавши
лілейними
чайками
Ваших
горластих
стихій.

Профиль Цитата 

Ежедневник Мир билингве№ 61
Ицхак Скородинский

Північні марення зрушеного на всю голову перестарка – поп-мурлиці

В безсонні, я марив про те, як хотів би, щоб губи солодкі твої,
хоча би, цією шаленою ніччю мені муркотали…
Щоб лише мені!
Улюблені пісні о…
Наініжнешнім коханні між нами…
То ж, я розумів, що…
Що тьма нас, таких, як і я, а ти…
Ти!!!

Всіхня!!!

Що мрії мої – в порожнечу, але, ну, хоча би, цією запеклою ніччю,
хотілося, ох, як хотілося вірити, що…
Що солодії губи твої муркотали всю нічку, мені…
Лише мені…
…І щоб я, щоб заснув, щоб заснув, щоб заснув!!!
Назавжди…
Профиль Цитата 

Ежедневник Мир билингве№ 62
Ицхак Скородинский

Ґава-мавпа

Ґава-мавпа, маятня,
все не те, ще й чортеня,
хлющить чаянням в душі –
ласощі-і-і…

Бісеніє бабцею,
чахлиця трьох лапчаста.

Стовпик-ковбик,
зойк разючий
з рота –
Йдіть к чортам - хорти!

Гавкуни, ви всі…

Не ті!!!      
Профиль Цитата 

Ежедневник Мир билингве№ 63
Ицхак Скородинский

Жебраки

Приречений шукати навкруги
притоки для зґвалтованих надій
і з першим подихом розмерзлої землі,
коли…

Коли, хоч і поволі,
хоч ледь, ледь,
зневірене кохання прогріває
минуле…

Все,що було зневір’ям навпаки,
коли, як най останні жебраки,
і ми благали цяточку привілля.

Та, не кохалося,
Хоч ріж мене…
Хоч з’їж.
Профиль Цитата 

Ежедневник Мир билингве№ 64
Ицхак Скородинский

Пий, синича, пий

Пий, синича, пий!
А коли заллєшся, по саму сизу шийку заллєшся, тут ЦЕ і станеться з тобою...   Закурликаєш...   
І в небо...
Профиль Цитата 

Ежедневник Мир билингве№ 65
Ицхак Скородинский

Жрекиня

{Навіяне на березі Мервого моря}

Віє, в'є, ще й ...дме.
Шмандруватиме!
Та й мрячить, а потім, як...
Озьме!!!
Ойкнути не встигнеш,
бо рота затуляючи
волочитиме...
У зелений мрич.
От такий, от, смич, паморока, мла...
Жряканий опар...

Жрекініна рапа!
Профиль Цитата 

Ежедневник Мир билингве№ 66
Ицхак Скородинский

Чудасії. Репет з передбанника пекла


Я

Очима мертвої макаки
дивлюся в світ…
Я…
Вовкулака?

І вір не вір,
що все життя своє провештався у вирі
прив'язувань згубних…

Така невдача
і ось – наприкінці,
я бачу, бачу
де моя провина…

Бо половину…

Свого життя
я був
собачий бозя.
А після став
як
ВОВЧИЙ САТАНА…
Невдовзі.

* * *   
МИ
   
А що ж до нас?
Як очманілі звірі,
що заповзають помирати у кущі,
ми все життя вдивлялись в світ тьмяний…   
І
…не вірили!   
Що все,
кранти…   

І задихаючись від марної надсади,
зриваючись у півнячий у схлип,
у сю годину ми –
ні, не себе,
куди нам,
ми судили…
Завжди і скрізь,
у всьому
ІНШИХ ТИХ…

   * * *
А ТІ…

Хто був у вишині –
Спилися…

Скололися, чи
кинулись у прірву,
інші,
та не ті,
по волі,
повелися в самоті
від нас жорстоковийних і кмітливих.   

У дурхатинці – як їх всіх питати?
Чим катувати, милувати?

Там,
рай для вбивць і сплоха буйних
і пекло длявих та бездумних…

А…

А на останнє –
Ми, патлаті,
…безхвості худорідні,
мужики,
підсаки.
   
Цей світ дивуємо
зімлілими
очима…

З сласної пики
мертвої
макаки.
 
[ 23-04-18, Пнд, 14:28:03 Отредактировано: Ицхак Скородинский ]
Профиль Цитата 

Ежедневник Мир билингве№ 67
Ицхак Скородинский


Протягом ставав…

Вітер з волі протягом ставав.
Пилом доморослим дихав, ляскав…
Хворткой з тріском…
Потім…
Шарудів
аркушами віршів по підлозі,
плітки про сусідські пироги, він, по всій квартирі розносив, ніздрі - лоскотно,
та все ж, і цим …нагодувати нас в не змозі…

…Нив в суглобах – нив – що було сил!!!

Що був вітром – нам обом нагадував.
У бозі…
Профиль Цитата 




Комментарии разрешены только зарегистрированным посетителям! 


 Просмотров:   004395